Як показує офіційна статистика, станом на 1 лютого 2019 року на обліку в Україні перебувало 1778 тис. Фізичних осіб – підприємців (ФОП), з них тисячу двісті п’ятьдесят-два тис. – платники єдиного податку. Станом на даний момент, за приблизними даними, кількість ФОП перевищила показник 1910 тис. Отже, ФОП – це невід’ємна складова господарської діяльності вітчизняних суб’єктів господарювання, які досить часто використовують модель організації роботи через ФОП, з огляду на їх в податковому плануванні. Мета – сплачувати менше податків, мати вільні готівкові кошти і т. П. Особливо це стосується середнього і малого бізнесу.
Зміст
Переваги роботи з фізичними особами – підприємцями можна проілюструвати на умовних числових прикладах.
Приклад 1. Найманому працівникові за лютий 2019 року було нараховано за місяць 10000 грн. З цієї заробітної плати роботодавець повинен відрахувати до бюджету 18% – податок на доходи фізичних осіб; 1,5% – військовий збір, а також додатково на нараховану заробітну плату сплатити 22% – єдиний соціальний внесок.
Приклад 2. Фізична особа – підприємець – платник єдиного податку 3-ї групи відповідно до господарському договору отримав від юридичної особи плату за надані послуги в лютому 2019 року в розмірі 10000 грн. ФОП необхідно при цьому сплатити такі обов’язкові платежі: 5% від доходу – єдиний податок і 918,06 грн – єдиний соціальний внесок (за місяць).
Як бачимо, “матеріальні” переваги від співпраці з фізичними особами – підприємцями визначити нескладно. Відзначимо, що суть успішного ведення бізнесу полягає, крім іншого, в умінні “рахувати гроші”, оптимізувати свої витрати і зберігати людський, найбільш ефективний, потенціал. А отже, багато хто з суб’єктів господарювання вибирають для себе варіант господарських відносин з фізичними особами – підприємцями, а не наймання працівників на умовах трудових договорів згідно з Кодексом законів про працю України.
Чи є це ухиленням від сплати податків з боку таких суб’єктів? Обґрунтовано можна сказати, що немає. Якщо мова йде про приховані трудові відносини, то про порушення чинного законодавства говорити немає сенсу.
Однак в нашій державі, на жаль, поняття “оптимізація податкових платежів” і “ефективне податкове планування” вельми часто вважаються синонімічні до понять “умисне ухилення від сплати податків”. Тому співпраця з ФОП – це досить актуальне на сьогодні питання, що підлягає детальному аналізу.
Поряд з “трендовими” інспекційними візитами інспекторів праці (останні два роки), які погрожували бізнесу значними штрафами за допуск працівників до роботи без укладення трудового договору, варто відзначити, що в ході перевірок особлива увага приділяється податковими органами і господарськими операціями з ФОП. Так, при виявленні фактичних трудових відносин перевіряючі пред’являють претензії з приводу несплати податків або при непідтвердження таких відносин заперечують їх реальність. Крім того, як показує практика, платники податків отримують листи із застереженнями про те, що значний обсяг господарських операцій з ФОП (таку інформацію можливо вільно отримати з даних податкового розрахунку 1ДФ), який істотно впливає на показник фінансового результату до оподаткування податком на прибуток, і “незначний рівень податкової адекватності” можуть говорити про наявність фактичних трудових відносин з ФОП, а отже боку відповідного господарського договору можуть бути прирівняні до аботніку і роботодавцю згідно з пп. 14.1.195 і пп. 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України. Такий висновок несе негативні податкові ризики: ймовірна необхідність сплатити ПДФО, військовий збір і єдиний соціальний внесок.
Як відстояти інтереси бізнесу в такому випадку? Чи не є новиною, що запорукою успішного захисту від претензій державних органів є доказ того, що мали місце господарські відносини з “незалежним” суб’єктом господарювання (наприклад, підрядником або надавачем послуг) в рамках ведення звичайної господарської діяльності. Трудові відносини при цьому були відсутні, оскільки відсутній факт укладення трудового договору.
Фактичних критеріїв або конкретних підстав для розмежування господарських або цивільно-трудових і трудових відносин чинне законодавство не містить. Судова ж практика досить часто приходить до висновку, за яким основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, виступає те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності.
За цивільно-правовим же договором процес організації трудової діяльності залишається за його рамками, а метою договору є отримання певного матеріального результату; виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, залученого до робіт згідно з трудовим договором, не підкоряється правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений; сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик; працівник не включається в штат установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки і не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду (див., наприклад, постанову П’ятого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2019 у справі № 400 / 206/19).
Як правильно оформити відносини з ФОП та мінімізувати ризики?
Відповідь на це питання для зручності подамо у вигляді своєрідного чек-листа, який певним чином допоможе розмежувати господарські відносини з ФОП та трудові відносини з фізичними особами.
Твердження для чек-листа:
- 1. Є письмовий договір з ФОП із зазначенням бажаного конкретного (зокрема, матеріального) результату, який сторони договору мають намір отримати в результаті виконання його умов.
- 2. У тексті договору з ФОП не вказуються найменування посади виконавця, підрядника або іншої особи, відповідальної за надання конкретного результату; режим роботи, проведення навчання такої особи для виконання умов даного договору, положення в частині суттєвого контролю за ходом виконання робіт (надання послуг).
- 3. У зв’язку з виконанням договору оформляються первинні документи, що свідчать про виконання робіт або надання послуг за договором і містять конкретний обсяг отриманого (і, відповідно, переданого) результату; такі документи не складаються щотижня або щомісяця і не містять ідентичних повторюваних сум.
- 4. Фізична особа – підприємець надає послуги або виконує роботи за договором, застосовуючи власний або орендований у третьої особи інструмент, обладнання, транспортні засоби і т. П.
- 5. Фізична особа – підприємець не є одночасно працівником суб’єкта господарювання, якому надає послуги.
- 6. Господарська діяльність ФОП не обмежується виключно одним джерелом отримання доходу від неї.
- 7. З огляду на характеристику і обсяг виконаних або наданих послуг, фізична особа – підприємець має достатню кількість найманих працівників, які можуть виконати конкретний обсяг робіт або надати відповідні послуги і / або мають відповідну освіту.
Відразу відзначимо, що пропонований чек-лист не містить вичерпного переліку питань і не є панацеєю проти суперечок за господарськими операціями з ФОП, але негативні відповіді на ці твердження є маркерами, що свідчать про можливі претензії з боку контролюючих органів і негативних податкових наслідків.
Таким чином, успіх в доведенні реальності господарських відносин з ФОП, на відміну від прихованих трудових відносин, обумовлений застосуванням комплексного підходу: від правильно складеного господарського договору до надання інших доказів, що спростовують твердження про наявність прихованих трудових відносин.
