З 7 лютого 2019 року, введено в дію Закон «Про валюту і валютні операції», з прийняттям якого бізнес пов’язував сподівання на лібералізацію валютного ринку в Україні.
Що змінилося у правовому полі валютного регулювання? П’ять головних новел для бізнесу виданню «Закон і Бізнес» розповіла асоційований партнер АО «Скляренко, Сидоренко та партнери» Юлія Стусенко:
1. Для експортерів скасовуються терміни повернення валютної виручки у 180 днів. Тепер питання граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів визначатиме Нацбанк, який постановою правління від 02.01.2019 №5 визначив такий строк на рівні 365 календарних днів.
Іншою постановою правління від 02.01.2019 № 7 НБУ поширив ці граничні строки на незавершені операції резидента з експорту та імпорту товарів, за якими до 7 лютого 2019 року не встановлено банком порушення 180-денного строку розрахунків.
То ж експортери отримали можливість здійснювати розрахунки за зовнішньоекономічними контрактами у межах вдвічі збільшеного граничного строку, в тому числі за незавершеними операціями. Водночас, слід мати на увазі, що за прострочення цього строку новий закон встановив відповідальність у вигляді пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3% від суми неодержаних коштів за відповідним контрактом.
2. Юридичним та фізичним особам відтепер при отриманні кредитів (позик) з-за кордону не потрібно реєструвати їх в НБУ та інформувати НБУ про зміни за такими кредитами (позиками). Це є суттєвим послабленням, адже доволі тривала процедура була забюрократизованою і передбачала подання значного комплекту документів. Відсутність реєстрації загрожувала штрафами.
3. Скасовані індивідуальні ліцензії при інвестуванні резидентами – юридичними особами та фізичними особами-підприємцями закордон на суму в сукупності до 2 млн. євро включно протягом календарного року. Фізичним особам-резидентам, які не є підприємцями, без отримання індивідуальної ліцензії НБУ дозволяється здійснювати валютні операції з переказу коштів з України для здійснення інвестиції за кордон/розміщення коштів на власному рахунку за межами України протягом календарного року на загальну суму, що не має перевищувати в сукупності 50 тис. євро включно. А операції до 150 тис. гривень в еквіваленті взагалі тепер не підпадатимуть під валютний контроль.
4. З урахуванням наявних обмежень встановлених законодавством, передбачена можливість резидентів відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції, а також придбавати валютні цінності за кордоном, здійснювати їх транскордонне переміщення та (або) транскордонний переказ. Це дозволить бізнесу в Україні вільно відкривати рахунки за кордоном та акумулювати на них валютні кошти, інвестувати в іноземну нерухомість та цінні папери.
5. Резидентам – юридичним особам та фізичними особами-підприємцями для хеджування ризиків зміни курсу іноземної валюти за операціями з експорту та імпорту товару дозволено в якості винятку скористатися послугами банків щодо здійснення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти за гривні на умовах «форвард» (з поставкою іноземної валюти або без її поставки) та операцій на умовах маржинальної торгівлі щодо купівлі та продажу іноземної валюти/банківських металів за гривні.
Експерт також звернула увагу, що окремі суттєві валютні обмеження для бізнесу залишилися незмінними. Зокрема, вимога про обов’язковий продаж експортерами 50% валютної виручки. Окрім того, юридичні особи – експортери та імпортери не зможуть скористатися можливістю придбання валюти на міжбанку в режимі онлайн і як і раніше повинні подавати до обслуговуючого банку заявки на купівлю валюти, які виконуються банками лише наступного дня.
https://zib.com.ua/ua/136329-valyutni_operacii_po-novomu_5_golovnih_zmin_zakonu_pro_valyu.html