Жодний суддя не одержує довічного грошового утримання

Ще жодний суддя не одержує довічного грошового утримання відповідно до умов, визначених у законі №1402-VIII. Такий висновок зробила РСУ у рішенні №12, текст якого друкує «Закон і Бізнес».

Рада суддів України

Рішення

1 березня 2019 року                      м.Житомир                                      №12

Щодо соціального забезпечення суддів у відставці

Система правового захисту суддів, соціального захисту й побутового забезпечення суддів та їхніх сімей установлена в законі «Про судоустрій і статус суддів», положення якого узгоджуються з вимогами міжнародних актів щодо незалежності суддів і спрямовані на забезпечення стабільності досягнутого рівня гарантій незалежності суддів, які є необхідною умовою здійснення правосуддя, а також гарантією поваги до гідності людини, її прав та основоположних свобод.

Визначені Конституцією та законами гарантії незалежності суддів є невід’ємним елементом їх статусу та поширюються на всіх суддів. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці.

Таким чином, конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень, так і в майбутньому у зв’язку з досягненням пенсійного віку чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці.

Організація матеріального забезпечення суддів після досягнення ними пенсійного віку, умови і порядок його надання врегульовані загальними законами «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», а також спеціальними законами, які встановлюють умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов’язкового державного страхування, — «Про судоустрій і статус суддів», «Про державну службу».

Конституційний Суд також у своїх рішеннях неодноразово висловлював свої юридичні позиції з питань матеріального забезпечення суддів як невід’ємної складової їх статусу.

Узагальнюючи ці юридичні позиції, слід відзначити, що незалежність суддів є невід’ємною складовою їхнього статусу, конституційним принципом організації та функціонування судів і професійної діяльності суддів; незалежність суддів полягає передусім у їхній самостійності, непов’язаності при здійсненні правосуддя будь-якими обставинами та іншою, крім закону, волею; положення Конституції стосовно незалежності суддів, яка є невід’ємним елементом статусу суддів та їх професійної діяльності, пов’язані з принципом поділу державної влади та обумовлені необхідністю забезпечувати основи конституційного ладу, права людини, гарантувати самостійність і незалежність судової влади.

Конституційний статус суддів, які здійснюють правосуддя, та суддів у відставці передбачає їх належне матеріальне забезпечення, яке повинне гарантувати здійснення справедливого, незалежного, неупередженого правосуддя.

Гарантуючи незалежність суддів, держава зобов’язується її забезпечити, зокрема, через матеріальний і соціальний захист, що включає гарантію виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.

Довічне грошове утримання суддів є особливою формою соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній, звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання суддів, у тому числі після звільнення від виконання обов’язків судді; щомісячне довічне грошове утримання судді у встановленому розмірі спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага; особливість щомісячного довічного грошового утримання полягає у правовому регулюванні, а також у джерелах його фінансування.

Рішенням чергового XV з’їзду суддів України від 7.03.2018 доручено Вищій раді правосуддя, Раді суддів вжити заходів щодо усунення дискримінації суддів у відставці у частині виплати та перерахунку довічного грошового утримання.

Відповідно до ст.133 закону «Про судоустрій і статус суддів» РСУ є вищим органом суддівського самоврядування та діє як виконавчий орган з’їзду суддів, розробляє та організовує виконання заходів щодо забезпечення незалежності судів і суддів, правового захисту судів, соціального захисту суддів та їхніх сімей.

У зв’язку з викладеним РСУ дослідила наявність проблемних питань соціального забезпечення суддів, а також визначила напрями удосконалення соціального забезпечення носіїв судової влади.

За наданою Пенсійним фондом інформацією, загальна чисельність осіб, які отримують пенсію/довічне грошове утримання відповідно до закону «Про судоустрій і статус суддів» становила 2670 осіб станом на 1.01.2017, 3108 осіб станом на 1.01.2018 та 3294 особи станом на 1.01.2019.

Середній розмір призначених місячних пенсій/довічного утримання на ці дати становив:

станом на 1.01.2017 — 22033,60 грн.;
станом на 1.01.2018 — 24722,27 грн.;
станом на 1.01.2019 — 28702,37 грн.

За даними звіту про виконання бюджету ПФУ, загальна сума видатків на виплати суддям у відставці, призначені згідно із законом «Про судоустрій і статус суддів», становила 900,9 млн грн. у 2017 році та 1029,4 млн грн. у 2018 році, що дорівнює 0,3% від загальної суми виплачених коштів.

Також ПФУ повідомлено, що при застосуванні ч.3 ст.133 закону «Про судоустрій і статус суддів» органи ПФУ враховують рішення КС від 4.12.2018 №11-р/2018.

За результатами розгляду листів ДСАУ Міністерство фінансів своїм листом від 21.01.2019 №08040-11-10/1707 повідомило, що обсяг видатків на суддівську винагороду, який був врахований на виплату суддівської винагороди у видатках державного бюджету на 2019 рік, визначений з розміру прожиткового мінімуму 1921 грн.

Також Міністерство соціальної політки 4.02.2019 своїм листом №2230/0/2-19/54 повідомило органи ПФУ про те, що розмір грошового утримання судді у відставці з 1.01.2018 визначається з розміру прожиткового мінімуму 1762 грн., а з 1.01.2019 — 1921 грн.

Таким чином, органи ПФУ перерахунок довічного грошового утримання суддям у відставці з урахуванням рішення КС від 4.12.2018 №11-р/2018 проводять з 1.01.2019 (з розміру 1762 грн.) та з 1.02.2019 (з розміру 1921 грн.), виходячи із розміру посадового окладу 15 прожиткових мінімумів.

Водночас зазначений перерахунок здійснюється відповідно до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами ПФУ, затвердженого постановою правління ПФУ від 25.01.2008 №3-1 (у редакції постанови правління ПФУ від 20.03.2017 №5-1), зареєстрованою в Мін᾽юсті 12.03.2008 за №200/14891.

Зазначений порядок передбачає, що перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 1 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою, а не з дня зміни розміру складових суддівської винагороди.

Також порядком №3-1 передбачено, що до заяви про перерахунок щомісячного довічного утримання додається довідка про суддівську винагороду працюючого судді за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди.

Незважаючи на те що розмір посадового окладу суддів визначається нормативно, що дає можливість провести перерахунок довічного утримання «автоматично», чинний порядок фактично зобов’язує суддів у відставці звертатися по довідки про суддівську винагороду та щоразу особисто подавати відповідні заяви до органів ПФУ.

Рішеннями ВРП від 26.12.2017 розглянуто питання ліквідації, утворення та реорганізації судів. У зв’язку з цим виникають проблеми з отриманням довідок суддями, які пішли у відставку з ліквідованих судів.

Так, у ряді випадків голови судів відмовляють у видачі довідок, мотивуючи це тим, що новоутворені суди не є правонаступниками судів, що були ліквідовані.

У зв’язку з викладеним доцільно розглянути питання щодо внесення змін до порядку №3-1, які передбачали б, що перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з дня, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою на підставі довідок відповідних територіальних управлінь ДСАУ, юрисдикція яких поширюється на територію, де суддя перебуває на обліку в органах ПФУ.

До моменту розгляду цього питання варто звернути увагу голів новоутворених судів, голів територіальних управлінь ДСАУ в областях на необхідність виваженого підходу до вирішення питань, пов’язаних з видачею довідок суддям, які пішли у відставку з ліквідованих судів, з метою уникнення випадків безпідставної відмови у їх видачі та порушення прав цих суддів.

Незважаючи на те що ні закон «Про судоустрій і статус суддів» від 7.07.2010 №2453-VI, ні закон «Про судоустрій і статус суддів» від 2.06.2016 №1402-VIII, ні зазначений порядок №3-1 не визначають суд, що повинен чи може видавати подібні довідки, не виключається можливість судді звернутися до суду, в якому він працював до виходу у відставку, а у разі його ліквідації, реорганізації тощо — до будь-якого іншого суду з урахуванням інстанційності, територіальності, спеціалізації.

Новоутворені суди не мають права відмовляти суддям у видачі довідок для призначення (перерахунку) щомісячного довічного утримання, оскільки порядком №3-1 не встановлено жодного застереження щодо можливості видачі довідки судді у відставці залежно від проходження ним кваліфікаційного оцінювання.

Перебування у штаті суду винятково суддів, які пройшли кваліфікаційне оцінювання, не є перешкодою у видачі довідок для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, необхідних суддям у відставці, які такого оцінювання не проходили.

Ліквідація, реорганізація чи перейменування суду, в якому раніше працював суддя у відставці, не може бути підставою для відмови у видачі іншим судом відповідної інстанційності, територіальності довідок для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, необхідних суддям у відставці.

Також окремі судді у відставці вважають, що при виконанні рішення КС посадовий оклад судді слід визначати з розміру не 15 прожиткових мінімумів, а з розміру 15 мінімальних заробітних плат. У зв’язку з цим видачу довідки про розмір грошового утримання судді, де посадовий оклад визначається як 15 прожиткових мінімумів, такі судді тлумачать як відмову у видачі довідки.

Слід зазначити, що РСУ не наділена повноваженнями тлумачення рішення КС, а тому зазначені проблемні питання можуть бути вирішені виключно в судовому порядку.

Крім того, окремі судді у відставці висловлюють думку про те, що законом «Про судоустрій і статус суддів» від 2.06.2016 №1402-VIII запроваджено дискримінаційні підходи до визначення розміру довічного утримання судді у відставці.

Зазначене обґрунтовується тим, що п.25 розд.XII в редакції цього закону передбачено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

Також наведеним пунктом визначено, що в інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80% суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень закону «Про судоустрій і статус суддів» від 7.07.2010 №2453-VI. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на 2% грошового утримання судді, але не може бути більшим, ніж 90% суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного закону.

Водночас є судді, які успішно пройшли кваліфікаційне оцінювання, однак досягли граничного віку перебування на посаді судді, встановленого ст.126 Конституції (65 років). На їхню думку, встановлений законом №1402 обов’язок відпрацювати три роки для отримання права на отримання довічного утримання суддів суперечить нормам Конституції.

Крім того, судді звертають увагу й на те, що фактичний поділ суддів на тих, що пройшли кваліфікаційне оцінювання і не пройшли його, не лише запроваджує дискримінаційний підхід в їх соціальному забезпеченні, а і фактично підриває єдність статусу судді.

Аналізуючи зазначені доводи, слід визнати, що вони не є явно неприйнятними, оскільки законодавчо закріплені підходи у визначенні розміру посадового окладу судді, який враховується для обчислення довічного утримання судді, теоретично дають підстави для тверджень про суттєві відмінності у грошовому забезпеченні суддів залежно від факту проходження ними кваліфікаційного оцінювання.

Зазначена відмінність, виходячи з розміру прожиткового мінімуму на 1.01.2019, відображена у таблиці.

Разом з тим за наявного правового регулювання жодний суддя в Україні ще не отримує довічного грошового утримання відповідно до умов, визначених законом «Про судоустрій і статус суддів» від 2.06.2016 №1402-VIII. Відтак викладені твердження є передчасними і стосуються правого регулювання, яке настане у майбутньому.

Зважаючи на викладене, це питання потребує подальшої уваги з боку РСУ.

Заслухавши та обговоривши доповідь члена комітету РСУ з питань організаційно-кадрової роботи судів, органів суддівського самоврядування Моніча Б.С., керуючись ч.8 ст.133 закону «Про судоустрій і статус суддів» та Положенням про РСУ, затвердженим позачерговим Х з’їздом суддів 16.09.2010 (із подальшими змінами), Рада суддів

ВИРІШИЛА:

1. Інформацію Моніча Б.С. взяти до відома.

2. Вважати, що вжиті з боку ДСАУ, ПФУ та Мінсоцполітики дії на виконання рішення КС від 4.12.2018 №11-р/2018 сприяли підвищенню рівня соціального забезпечення суддів у відставці.

3. Звернутись до Пенсійного фонду з пропозицією внести зміни до порядку №3-1, якими передбачити, що перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці здійснюється з дня, в якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою, на підставі довідок відповідних територіальних управлінь ДСАУ, юрисдикція яких поширюється на територію, де суддя перебуває на обліку в органах ПФУ.

4. Звернути увагу голів новоутворених судів, начальників територіальних управлінь ДСАУ в областях на необхідність виваженого підходу до вирішення питань, пов’язаних з видачею довідок суддям, які пішли у відставку з ліквідованих судів, з метою уникнення випадків безпідставної відмови у їх видачі та порушення прав цих суддів.

5. Продовжити моніторинг ситуації, що може скластися з виплатою суддівської винагороди суддям у відставці, після спливу трирічного терміну з дня ухвалення Вищою кваліфікаційною комісією рішень про кваліфікаційне оцінювання.

В.о. голови                        В.БУТЕНКО

З таблицею «Відмінність у грошовому забезпеченні залежно від факту проходження
суддями кваліфікаційного оцінювання (станом на 1.01.2019)» можна ознайомитись на сайті.

 

Жодний суддя не одержує довічного грошового утримання